У творчій лабораторії

У творчій лабораторії



Творчість - як мірило життя.

Учитель - це скрипаль дитячих сердець:

як поведе смичком, таку мелодію й почує...

В.О. Сухомлинський

Навчання вчителя триває все життя. Сучасна парадигма освіти, застосування новітніх технологій потребують якісно нового підвищення фахової майстерності педагога, тому що лише творчий учитель може виховати творчого учня. Аргументований вибір проблеми та цілеспрямована робота дає мені можливість забезпечити організацію навчально- виховного процесу на уроках зарубіжної літератури.

Цілеспрямовано працюю над реалізацією проблеми «Формування творчої особистості учня на уроках зарубіжної літератури через інтерактивні форми роботи». Я розумію, що переді мною висока гора. Це – мета мого життя. Я бачу її, думаю про неї, але зійти на цю вершину прагну самостійно. Я вже піднялася, зробила впевнені кроки, і, чим вище ступає моя нога, тим ширший виднокруг відкривається переді мною.

Література –  предмет особливий, який допомагає піднятися над буденщиною, розвиває почуття і розум, примножує знання. Він передбачає напружену роботу не тільки думки й пам'яті, а й душі та серця. Саме цим я і керуюся у своїй роботі. Метою своєї діяльності вбачаю: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей школярів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювання розвитку здібностей кожної особистості. «Вирубаний ліс можна посадити. Закаламучену криницю можна почистити. А знищені душі людські ведуть до знищення нації», - так говорить народна мудрість.

Навчання вчителя триває все життя. Учитель – творець, що гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

Прагну, щоб кожен урок був чітко продуманий, завершений, емоційно і змістовно насичений пізнавальними завданнями, елементами самостійної роботи. Чітко визначаю мету уроку, домагаюся її розкриття. На уроці йде не оцінка прочитаного матеріалу, а відверта розмова, вияв позиції учня до прочитаного, позиції автора.

На мій погляд, формування мислячої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних завдань; урахування вікових особливостей учнів; залучення до роботи на уроці всіх дітей; відштовхування в постановці творчих проблем від тексту; використання різних засобів, підходів до учня; проблемний підхід до вивчення творів.

Для стимулювання самостійного пошуку, розвитку творчих здібностей учнів передбачаю проведення нестандартних уроків, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об’єднуючий початок – елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов'язково містять незвичайні ситуації, які збуджують до співробітництва та співпраці на уроці.

Вважаю, що урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання та обмін естетичними емоціями, давати імпульс внутрішній роботі думки учнів, готувати юних читачів до діалогу з письменником.

На власному досвіді я переконалася, що слід якнайцікавіше будувати систему роботи, використовуючи різноманітні прийоми та методи. Провідне місце на моїх уроках посідає проектне навчання – крок на шляху опанування таких педагогічних технологій, які допомагають зробити освітній процес цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.

Якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе інструкції, створить атмосферу співробітництва, ситуацію успіху – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його вдумливий аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Творчість – це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через неадекватне сприйняття і практичне перетворення. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість неординарно використати здобуті знання.

Кожен урок вчителя – це маленький спектакль, який має зворушити струни дитячих душ, і якщо ці струни задзвенять, як єдина мелодія, значить, учитель відбувся. Спираючись на методичні і дидактичні принципи організації сучасного уроку, прагну створити комбінацію навчальних ситуацій, які не залишають поза навчальною діяльністю жодного учня, не дають місця шаблону, стандарту. Використовую різні типи нестандартних уроків: урк-конференція ( наприклад, під час вивчення біографії  Франческо Петрарки ), урок-культорологічна подорож ( « Бальзак – титан, який зборов неправду» ), урок-портрет ( Антуан де Сент-Екзюпері «Політ у безсмертя» ), урок-роздум, урок-презентація доби, урок-літературно-музичний салон, урок-подорож, урок-екскурсія.

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі у цьому процесі. Пояснення та демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання. Щоб учень відчував свою причетність до творення уроку, застосовую різні форми інтеракції. Найефективніші з них такі: робота в малих групах, складання асоціативних схем, «мозковий штурм», «обери позицію», «мікрофон», «акваріум» та інші.

Підбиваючи підсумки своєї роботи, можу сказати : «У щасливій школі – щасливі діти». На першому місці – саме діти, любов до них. Усе роблю для того, щоб учні, яких навчаю, стали особистостями мислячими, самостійними, творчими, фізично здоровими і духовно багатими. Дуже радію, коли бачу, що змогла прищепити дітям любов до книги, до вдумливого читання. Вважаю, що кожному педагогу слід постійно поповнювати, збагачувати свої знання, щоб не втратити професійної майстерності, авторитету серед учнів, батьків, колег. Тому завжди стежу за новинками художньої літератури, методичної преси, постійно займаюся самоосвітою, аналізом своєї роботи. Пам'ятаю слова Василя Сухомлинського : «Хто намагається розібратися у хорошому і негативному на своїх уроках, у своїх взаємовідносинах із вихованцями, той уже досяг половини успіху».